Зміст
Інтернет-провайдери України: ціна стійкості та виклики воєнного часу
Після серії ударів по інфраструктурі, інтернет-провайдери України змушені перебудовувати свої мережі, розподіляти вузли по різних локаціях, прокладати резервні маршрути та збільшувати кількість аварійних бригад. Видання The Page поговорило з Олександром Арутюняном, співвласником провайдера “Павутина” та членом правління Інтернет Асоціації України (ІнАУ), про ціну такої стійкості, державну підтримку галузі, дефіцит спеціалістів та проблеми з доступом до кабельної каналізації.
Вартість побудови стійкої мережі
Олександр Арутюнян пояснив, що після останніх ударів провайдерам доводиться йти на значні витрати. Замість кількох великих вузлів зв’язку створюються набагато менші, розподілені по різних точках. Мережа “ПАВУТИНА” вже мала розгалужену структуру вузлів та резервних майданчиків, що дозволило мінімізувати наслідки перших двох атак. Однак третій удар, що торкнувся одразу двох локацій, виявився більш складним. Тим не менш, протягом одного-двох годин вдалося відновити частину мережі, що постраждала від ушкоджень.
“Ідеальних рішень не буває”, – зазначив Арутюнян. Компанія продовжує моделювати можливі сценарії ушкоджень та готувати нові рішення. Щоб уникнути витоку інформації до противника, деталі нових вузлів не розголошуються. Однак відомо, що нові вузли будуються під землею та в неочевидних, непублічних місцях. Це стало можливим завдяки власній оптичній мережі. Вартість такої перебудови оцінюється як “огромна”.
Вартість обладнання одного нового вузла зв’язку варіюється в широких межах: від 100 тисяч гривень до десятків мільйонів. Це залежить від безлічі факторів, включаючи функціонал вузла та його призначення.
Прокладка кілометра нової оптики в Києві також пов’язана зі значними витратами. Ціна залежить від типу кабелю, його ємності, вартості оренди кабельної каналізації (ККЕ) та маршруту прокладки. Іноді, щоб підключити сусідній будинок, доводиться прокладати значно більше кілометра кабелю через особливості ККЕ. Якщо траса складна, вимагає використання кількох муфт або пов’язана з безліччю погоджень, вартість кілометра може досягати 150–250 тисяч гривень.
Операційні витрати та дефіцит кадрів
Найбільшою статтею операційних витрат сьогодні є витрати на персонал. Оборонна промисловість та воєнний час підвищують заробітні плати, а також призводять до відтоку спеціалістів на фронт або за кордон. Аварійні бригади та інший обслуговуючий персонал складають значну частину витрат. Крім того, суттєві кошти йдуть на генератори, паливо, оренду нових приміщень та прокладку кабелю.
Потреба в персоналі для провайдерів зросла на 20–30%. Однак знайти спеціалістів з потрібною кваліфікацією вкрай складно, і не всі готові працювати в умовах підвищеного ризику.
Вартість обслуговування одного абонента, за прогнозами, зросте на 20–80 гривень, що відобразиться на кінцевій ціні послуг для споживачів. Олександр Арутюнян також висловив незгоду з підвищенням цін мобільними операторами, зазначивши, що їхній ринок більш концентрований і дозволяє отримувати надприбутки.
Державна підтримка та проблеми доступу до ККЕ
В умовах війни, коли малий і середній бізнес інтернет-провайдерів не може самостійно покривати всі витрати, виникає гостра необхідність у державній допомозі. ІнАУ та АППК звернулися до уряду з проханням про бюджетну допомогу та кредити під 0%.
На думку Олександра Арутюняна, державне фінансування повинно бути цільовим. Наприклад, держава могла б допомогти в будівництві підземних дата-центрів, в тому числі в метрополітенах, надаючи операторам місця для розміщення обладнання. Кредити під 0% терміном не менше 5 років необхідні всім малим і середнім провідним операторам для забезпечення життєздатності їхньої інфраструктури.
Однією з суттєвих проблем є доступ до кабельної каналізації “Укртелекому”. Неможливість обійти інфраструктуру монополіста створює критичні труднощі для інших учасників ринку. “Укртелеком” постійно підвищує ціни на розміщення кабелю та додаткові платежі. Для швидкого відновлення та резервування мережам провайдерів потрібен великий обсяг кабелю та швидкість його прокладки, що безпосередньо впливає на операційні витрати. Замороження тарифів та прискорена видача технічних умов є мінімально необхідними заходами.
Бронювання персоналу та енергосистема
ІнАУ наполягає на 100% бронюванні інженерно-технічного персоналу операторів, оскільки інтернет-сервіс працює цілодобово, і кожен співробітник критично важливий. Жінки вже успішно заміщають частину чоловічих вакансій, однак є позиції, наприклад, в аварійно-відновлювальних бригадах, які складно закрити. У порівнянні з енергетиками, яким вже надано 100% бронювання, інтернет-галузь бронює значно менше, що не вплине на мобілізаційний резерв.
Пропозиції щодо забезпечення безперебійним живленням технологічних об’єктів операторів не створять надмірного навантаження на енергосистему, оскільки обладнання провайдерів споживає відносно мало енергії. Важливо, щоб перелік таких об’єктів не був публічним з міркувань безпеки.
Асоціації також просять тимчасово не штрафувати операторів за затримки зі звітністю та оновленням даних про мережі в умовах ліквідації наслідків атак. В умовах руйнувань та надзвичайних ситуацій, оформлення звітів стає вторинним завданням.
В цілому, інтернет-провайдери України стикаються з безпрецедентними викликами, що вимагають як значних інвестицій у відновлення та модернізацію інфраструктури, так і підтримки з боку держави для забезпечення безперебійної роботи критично важливої для країни послуги.
