DevDroid: Як український розробник роботизованих комплексів нарощує обсяги в умовах війни
Попит на вітчизняні розробки в сфері оборони зростає в геометричній прогресії. Українська компанія DevDroid, що спеціалізується на створенні ударних наземних роботизованих комплексів (НРК) та дистанційно керованих бойових модулів, активно нарощує темпи виробництва, щоб задовольнити зростаючі потреби Збройних Сил України. За словами Юрія Порицького, CEO та засновника DevDroid, до кінця поточного року компанія планує представити п’ять нових розробок, включаючи “супердешеві турелі”, виробництво яких можна буде масштабувати в рази.
Подолання викликів: енергонезалежність і підготовка до обстрілів
В умовах постійної загрози ракетних атак і перебоїв з електропостачанням, DevDroid вжила превентивних заходів для забезпечення безперебійної роботи. “Ми готувалися до цього ще з літа, закупали генератори, паверстанції. Це базовий мінімум, який ми могли зробити, оскільки зобов’язані відвантажувати продукцію за державними контрактами,” – зазначає Юрій Порицький. Така підготовка дозволила компанії уникнути сповільнення виробничих процесів, незважаючи на обстріли. “Обстріли не сповільнюють процеси виробництва, якщо бути готовими до цього заздалегідь,” – підкреслює CEO.
Локалізація виробництва та кадровий голод
DevDroid віддає перевагу українським постачальникам, закуповуючи 80-85% витратних матеріалів і комплектуючих всередині країни. Це не лише підтримує вітчизняний бізнес, але й знижує залежність від зовнішніх факторів. Водночас компанія активно впроваджує автоматизацію виробничих процесів, прагнучи збільшити випуск продукції без значного роздування штату. “Питання не лише в автоматизації для скорочення витрат, але й у тому, щоб видавати більше продукції тим же ресурсом людей,” – пояснює Порицький. Однак повна автоматизація поки не є рішенням, оскільки в умовах війни важливо мати кваліфікований персонал, здатний оперативно відновити виробництво у разі пошкоджень.
Найбільшим дефіцитом на ринку праці в MilTech-секторі DevDroid вважає електромеханіків. “Ринок зараз дуже сильно бореться за людей, які вміють паяти,” – говорить Юрій Порицький. Ці спеціалісти затребувані як у виробництві FPV-дронів, так і інших засобів для армії. Для вирішення цієї проблеми компанія активно проводить відбори та навчає нових співробітників. Водночас дефіцит розробників частково компенсується використанням сучасних AI-інструментів, які дозволяють збільшити продуктивність у 2-3 рази.
Масштабування бізнесу: погляд у майбутнє
За словами Юрія Порицького, попит на роботизовані комплекси зростає в 2-3 рази щорічно. Це вимагає від DevDroid не лише нарощування виробництва, але й продумування стратегії масштабування. Компанія розглядає варіанти релокації виробничих потужностей до Європейського Союзу, щоб знизити ризики, пов’язані з обстрілами та можливими перебоями в постачаннях. “Щоб виробити 10 тисяч одиниць і більше, потрібно мати десятки приміщень або одне велике. Вільні приміщення або підземні шукати стає складніше з кожним роком,” – пояснює CEO.
Головною проблемою масштабування на європейські ринки є відсутність чітких державних алгоритмів і підтримки. “У нас вже два роки йдуть розмови про вихід виробників на європейський ринок, масштабування за кордоном, але немає алгоритму, відкритого для всіх,” – скаржиться Порицький. Компанія готується до того, що війна триватиме як мінімум до 2030 року, і тому активно шукає шляхи для забезпечення свого розвитку.
Бачення майбутнього: роботи замість людей на передовій
DevDroid прагне створити майбутнє, де роботизовані комплекси візьмуть на себе основне навантаження в бойових діях, мінімізуючи ризики для життя українських солдатів. “Ми повинні робити рішення, які допомагають, показувати результат на фронті,” – підкреслює Юрій Порицький. У довгостроковій перспективі компанія бачить себе в ролі лідера, здатного виробляти десятки тисяч роботизованих комплексів, які зможуть ефективно знищувати противника, дозволяючи українським військовослужбовцям дистанційно керувати ними з безпечної відстані. Це бачення передбачає створення єдиної екосистеми управління роботизованими системами.
Реалізація цих амбітних планів вимагає не лише технологічних проривів, але й значної фінансової підтримки, переважно з боку європейських партнерів. “Ми математики війни, коли ми відправляємо не людей з автоматами на штурм певних позицій, а роботів, ударні FPV та інші засоби для того, щоб знищувати живу силу противника,” – підсумовує Юрій Порицький, підкреслюючи важливість роботизації в сучасній війні.
